1. Словник української мови Грінченка

почіпка

По́чіпка, -ки

ж. Веревочка, привязанная къ люлькѣ, — ставя въ этотъ шнурокъ ногу, качаютъ люльку. Чуб. VII. 386. У неї нога не сходить із почіпки. Г. Барв. 436. сісти на почіпки, сидіти на почіпках. Сѣсть на корточки, сидѣть на корточкахъ. Камен. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почіпка — по́чіпка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. почіпка — -и, ж. Мотузка, прив'язана до колиски для погойдування її ногою. Великий тлумачний словник сучасної мови