1. Словник української мови Грінченка

пошарувати

Пошарувати, -ру́ю, -єш

гл. Вымыть, при чемъ тереть мочалкой, щеткой и пр.

2) Прополоть.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пошарувати — пошарува́ти 1 дієслово доконаного виду поділити, розчепити на шари пошарува́ти 2 дієслово доконаного виду енергійно потерти, поскребти пошарува́ти 3 дієслово доконаного виду зробити червоним Орфографічний словник української мови
  2. пошарувати — I -ую, -уєш, перех. Док. до шарувати I. II -ую, -уєш, перех. Док. до шарувати II. III -ую, -уєш, перех. Док. до шарувати III. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пошарувати — ПОШАРУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, що. Док. до шарува́ти¹. ПОШАРУВА́ТИ², у́ю, у́єш, що. Док. до шарува́ти². Пошарувала [Марія] підлоги в кухні й у сінях (С. Тудор). ПОШАРУВА́ТИ³, у́ю, у́єш, що. Док. до шарува́ти³. Словник української мови у 20 томах
  4. пошарувати — МИ́ТИ кого, що і без додатка (очищати від бруду водою або іншою рідиною), ВИМИВА́ТИ, БА́НИТИ діал.; ПОЛОСКА́ТИ (перев. речі, посуд); ЗМИВА́ТИ (з чогось); ВІДМИВА́ТИ (від чогось); ШАРУВА́ТИ розм., ВИШАРО́ВУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. пошарувати — ПОШАРУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, перех. Док. до шарува́ти¹. ПОШАРУВА́ТИ², у́ю, у́єш, перех. Док. до шарува́ти². Пошарувала [Марія] підлоги в кухні й у сінях (Тудор, Народження, 1941, 12). ПОШАРУВА́ТИ³, у́ю, у́єш, перех. Док. до шарува́ти³. Словник української мови в 11 томах