1. Словник української мови Грінченка

пошпетити

Пошпетити, -чу, -тиш

гл.

1) Обезобразить, попортить, повредить. У нас пшениця пошпетена місцями, позаїдали гаврахи. Екатер. у.

2) Побранить, дать нагоняй.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пошпетити — пошпе́тити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. пошпетити — -ечу, -етиш, док., перех., розм. 1》 Полаяти. 2》 Пошкодити, зіпсувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пошпетити — ПОШПЕ́ТИТИ, е́чу, е́тиш, док., кого, що, розм. 1. Полаяти. 2. Пошкодити, зіпсувати. Вона нічого, не згадує мені про кабана, що її картоплю пошпетив (Л. Яновська). Словник української мови у 20 томах
  4. пошпетити — ЗІПСУВА́ТИ (зробити непридатним для вживання, користування і т. ін., вивести з ладу), ЗОПСУВА́ТИ рідше, ПОШКО́ДИТИ, УШКО́ДИТИ, ЗНІ́ВЕЧИТИ, ПОНІ́ВЕЧИТИ, ПОЛАМА́ТИ, ЗЛАМА́ТИ, ЗЛОМИ́ТИ, СПОТВО́РИТИ, ПЕРЕВЕСТИ́, СКАЛІ́ЧИТИ підсил. Словник синонімів української мови
  5. пошпетити — ПОШПЕ́ТИТИ, е́чу, е́тиш, док., перех., розм. 1. Полаяти. 2. Пошкодити, зіпсувати. Вона нічого, не згадує мені про кабана, що її картоплю пошпетив (Л. Янов, І, 1959, 86). Словник української мови в 11 томах