правування

Правува́ння, -ня

с.

1) Тяжба.

2) Управленіе.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правування — -я, с. Дія за знач. правувати і правуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. правування — ПРАВУВА́ННЯ. Словник української мови у 20 томах
  3. правування — Правува́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)