правіжка

Правіжка, -ки

ж. Взысканіе, требованіе уплаты. Мир. ХРВ. 357. см. правина.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правіжка — -и, ж. Стягнення, вимога сплати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. правіжка — Праві́жка, -жки, -жці; -ві́жки, -жок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)