праонук

Пра́онук, -ка

м. = правнук. Стане тобі його на ввесь твій вік і ще й дітям, онукам і правнукам твоїм останеться. Чуб. II. 361.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. праонук — -а, ч., рідко. Правнук. Великий тлумачний словник сучасної мови