предвік

Пре́двік, -ку

м. = передвік. з предвіку. Съ незапамятныхъ временъ. Ой давно, давно, та із предвіку. Гол. IV. 27.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. предвік — -у, ч., зах. Передвік. З предвіку зах. — від прадавніх часів. Великий тлумачний словник сучасної мови