прибгати
Прибгати, -бгаю, -єш
гл.
1) Пригнуть.
2) Прибрать къ рукамъ? Захватить? Заберуть усе до нитки, а деколи, як не сховається гарна дівчина або молодиця, то й їх прибгають. Стор. МПр. 68.
3) Прибавить. Та й «Матроза» прибгав би до «Княгині». Шевч. (О. 1862. ІІІ. 7).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me