прибудувати

Прибудо́вувати, -вую, -єш

сов. в. прибудува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Пристраивать, пристроить. Г. Барв. 379. Н. Вол. у. З обох боків старої будівлі прибудував ще по крилу покоів. Стор. МПр. 65.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прибудувати — прибудува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прибудувати — див. прибудовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прибудувати — ПРИБУДУВА́ТИ див. прибудо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. прибудувати — ПРИБУДО́ВУВАТИ (будувати щось, приєднуючи до вже наявної будівлі, споруди), ПРИСТАВЛЯ́ТИ, ПРИРОБЛЯТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ рідше) розм. — Док.: прибудува́ти, приста́вити, прироби́ти. Він сам прибудовував ту хижку до глухої стіни будинку (П. Словник синонімів української мови
  5. прибудувати — ПРИБУДУВА́ТИ див. прибудо́вувати. Словник української мови в 11 томах