прибутний

Прибутни́й, -а́, -е́

1) То, что прибавляется, увеличивается въ количествѣ. Дійво — прибутне, бо... воно прибуває в господарстві, коли хто свої корови дійні має. Грин. II. 275.

2) Прибылой. Прибутна вода. Канев. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прибутний — прибутни́й прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. прибутний — -а, -е, розм. Який піднявся від приливу дощів, під час повені і т. ін. (про воду річки, озера тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прибутний — ПРИБУТНИ́Й, а́, е́, розм. Який піднявся від приливу дощів, під час повені і т. ін. (про воду річки, озера тощо). Контора управителя стоїть над великим ставом, який тільки весною трохи веселить прибутна вода... Словник української мови у 20 томах
  4. прибутний — Прибутни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. прибутний — ПРИБУТНИ́Й, а́, е́, розм. Який піднявся від приливу дощів, під час повені і т. ін. (про воду річки, озера тощо). Контора управителя стоїть над великим ставом, який тільки весною трохи веселить прибутна вода... Словник української мови в 11 томах