1. Словник української мови Грінченка

прибільшати

Прибільшати, -шаю, -єш и прибільшувати, -шую, -єш

сов. в. прибільшити, -шу, -шиш, гл.

1) Увеличивать, увеличить.

2) Прибавлять, прибавить. Левиц. Пов. 270. Сами прибільшують невірі плати. К. Бай. 24.

3) Преувеличивать, преувеличить. Хоцінський любив дечого багато і прибільшити, прикинути зайве. Левиц. І. 212.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прибільшати — прибільша́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. прибільшати — див. прибільшувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прибільшати — ПРИБІЛЬША́ТИ див. прибі́льшувати. Словник української мови у 20 томах
  4. прибільшати — ЗБІ́ЛЬШУВАТИ (робити більшим за кількістю, розміром і т. ін.), ПОБІ́ЛЬШУВАТИ рідше, ДОДАВА́ТИ, ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ розм., ДОБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., ПІДДАВА́ТИ розм.; ПРИМНО́ЖУВАТИ, МНО́ЖИТИ, ПРИБІЛЬША́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  5. прибільшати — ПРИБІЛЬША́ТИ див. прибі́льшувати. Словник української мови в 11 томах