привикнутися
Привикатися, -каюся, -єшся
сов. в. приви́кнутися, -нуся, -нешся, гл. = привикати, привикнути. З ким любилась, — розлучилась, мушу забуваться; з ким не зналась, — повінчалась, мушу привикаться. Чуб. V. 186.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me