привлащати
Привлаща́ти, -ща́ю, -єш
сов. в. привласти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Присваивать, присвоить. Гетьман маєтностей і добр військових не має самовласно собі привлащати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- привлащати — привлащати, привлащать привласнювати, притягати, прихиляти, захоплювати Словник застарілих та маловживаних слів