привлащати

Привлаща́ти, -ща́ю, -єш

сов. в. привласти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Присваивать, присвоить. Гетьман маєтностей і добр військових не має самовласно собі привлащати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. привлащати — привлащати, привлащать привласнювати, притягати, прихиляти, захоплювати Словник застарілих та маловживаних слів