привіятися
Привіятися, -віюся, -єшся
гл. Прибыть, притащиться, явиться (неуважительно къ прибывшему). Забув же він сови позвать; а совонька не гнівалась, сама вона привіялась. Грин. III. 662.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- привіятися — приві́ятися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- привіятися — -іюся, -ієшся, док., розм. Прийти, приїхати звідкись. Великий тлумачний словник сучасної мови
- привіятися — ПРИВІ́ЯТИСЯ, і́юся, і́єшся, док., розм. Прийти, приїхати звідкись. – Узяли та й одсудили мою землю Бог його знає й кому, Бог знає нащо... На те, мабуть, щоб перевів її на гроші та й повіявся туди, звідкіля й привіявся... (Панас Мирний); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- привіятися — I. ПРИБУ́ТИ (прийти, приїхати тощо кудись, до когось, з якоїсь нагоди, для виконання чогось і т. ін.), ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідко), ПРИВІ́ЯТИСЯ розм., ПРИМАНДРУВА́ТИ розм., ПРИЧИМЧИКУВА́ТИ розм., ПРИБИ́ТИСЯ розм., ПРИТАСКА́ТИСЯ розм., ПРИЧВАЛА́ТИ фам. Словник синонімів української мови
- привіятися — ПРИВІ́ЯТИСЯ, і́юся, і́єшся, док., розм. Прийти, приїхати звідкись. — Узяли та й одсудили мою землю бог його знає й кому, бог знає нащо… На те, мабуть, щоб перевів її на гроші та й повіявся туди, звідкіля й привіявся… (Мирний, II, 1954, 171); *Образно. Словник української мови в 11 томах