пригвоздити
Пригвозди́ти, -джу́, -ди́ш
гл. Приткнуть, поставить. Нема де й так повернуться, — куди ти ще ослона пригвоздит. Зміев. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пригвоздити — пригвозди́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- пригвоздити — ПРИГВОЗДИ́ТИ. Словник української мови у 20 томах