пригвоздити

Пригвозди́ти, -джу́, -ди́ш

гл. Приткнуть, поставить. Нема де й так повернуться, — куди ти ще ослона пригвоздит. Зміев. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригвоздити — пригвозди́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. пригвоздити — ПРИГВОЗДИ́ТИ. Словник української мови у 20 томах