пригніт

Пригніт, -ту

м. Притѣсненіе. Нас так тяжко тіснять і пригнічують необачні... Ми і в тісноті і в пригніті... К. ХП. 132.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригніт — -у, ч., заст. Утиск, пригнічування. Великий тлумачний словник сучасної мови