приголовочок

При́головок, -вка

м.

1) = приголовач 1.

2) = приголовач 3. Радом. у.

3) Въ оконной рамѣ: верхній поперечный брусокъ. Вас. 149. ум. приголовочок, приголовчик. Чуб. III. 324. Г. Барв. 436.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me