приголовочок
При́головок, -вка
м.
1) = приголовач 1.
2) = приголовач 3. Радом. у.
3) Въ оконной рамѣ: верхній поперечный брусокъ. Вас. 149. ум. приголовочок, приголовчик. Чуб. III. 324. Г. Барв. 436.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me