призвичаїтися

Призвичаюватися, -чаююся, -єшся

сов. в. призвичаїтися, -чаюся, -їшся, гл. Привыкать, привыкнуть. До того, бач, треба призвичаїтись. Левиц. І. 108.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. призвичаїтися — призвича́їтися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. призвичаїтися — [приезвиечайітиес'а] -йус'а, -йіс':а, -йіц':а, -йац':а Орфоепічний словник української мови
  3. призвичаїтися — див. призвичаюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. призвичаїтися — ПРИЗВИЧА́ЇТИСЯ див. призвича́юватися. Словник української мови у 20 томах
  5. призвичаїтися — ЗВИ́КНУТИ до кого-чого і з інфін. (повністю пристосуватися до кого-, чого-небудь, вважати щось звичайним, звичним), ЗВИ́КТИ, ЗВИ́КНУТИСЯ з ким, рідше до кого-чого, ЗВИ́КТИСЯ з ким-чим, рідше до кого-чого, ПРИЗВИЧА́ЇТИСЯ до кого-чого і без додатка... Словник синонімів української мови
  6. призвичаїтися — ПРИЗВИЧА́ЇТИСЯ див. призвича́юватися. Словник української мови в 11 томах