призволяще

Призволя́ще, -щого

с. Воля, усмотрѣніе. Я вам на призволяще даю — як хочете, так і робіть. Зміев. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. призволяще — Призволя́ще, -щого, -щому Правописний словник Голоскевича (1929 р.)