призначка

Призначка, -ки

ж. Примѣта. В своїх приятелів і навіть ворогів на признанні він був, як чоловік робочий. К. Дз. 173.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. призначка — -и, ж. Прикмета, ознака. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. призначка — При́значка, -чки, -чці; -начки, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)