прийомочо

Прийом, -му

м.

1) Пріемъ въ новобранцы; также и мѣсто, гдѣ онъ производится. Ой ставали до прийому а все в одну лаву. н. п. Та повезли до прийому, оддали в москалі. Шевч. 477. У прийому славний двір, — там нам буде перебір. Чуб. V. 997.

2) бо́гу в прийом. Въ жертву Господу. Богу в прийом! — приказує титарь, ходячи з карнавкою по церкві. Рк. Левиц. ум. прийо́мочо. Чуб. V. 997.