прикалабочок
Прикалабок, -бка
м. Пристройка, небольшое помѣщеніе, пристроенное къ большему; чуланчикъ, сарайчикъ; уголокъ, особое отдѣленіе въ кладовой, шкафу и т. п. Васильк. у. Засвітив самопальний сірничок, пішов у другий прикалабок, — коли гляне, аж висить чоловік неживий. Рудч. Ск. II. 180. ум. прикалабочок. Там такий був маленький прикалабочок; туди складаємо було то трісочки, то кирпич, а иноді і курку закинемо. Екатер. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прикалабочок — прикала́бочок іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
- прикалабочок — див. прибудова Словник синонімів Вусика
- прикалабочок — -чка, ч., діал. Зменш. до прикалабок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прикалабочок — ПРИКАЛА́БОЧОК, чка, ч., діал. Зменш. до прикала́бок. Там такий був маленький прикалабочок; туди складаємо було то трісочки, то кирпич, а іноді і курку закинемо (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- прикалабочок — ПРИКАЛА́БОЧОК, чка, ч., діал. Зменш. до прикала́бок. Там такий був маленький прикалабочок; туди складаємо було то трісочки, то кирпич, а іноді і курку закинемо (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах