прикотити

Прикотити, -ся

см. прикочувати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прикотити — прикоти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прикотити — див. прикочувати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прикотити — ПРИКОТИ́ТИ див. прико́чувати¹. Словник української мови у 20 томах
  4. прикотити — ДОСТАВЛЯ́ТИ (до місця призначення), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИСТАВЛЯ́ТИ, ПОСТАВЛЯ́ТИ, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ розм., ПРА́ВИТИ розм., ПРИПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОСТАЧА́ТИ розм., ПРОВА́ДИТИ діал., ДОСТАРЧА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  5. прикотити — ПРИКОТИ́ТИ див. прико́чувати¹. Словник української мови в 11 томах