прилюбитися
Прилюбля́тися, -ля́юся, -єшся
сов. в. прилюби́тися, -блю́ся, -бишся, гл.
1) Сходиться, сойтись съ кѣмъ, узнавъ, полюбить. Як я до його придивилась, прилюбилась, моя матінко, так він мені за дитину рідну став. МВ. ІІ. 22.
2) Пристращаться, пристраститься. Прилюбився до горілки. Канев. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прилюбитися — прилюби́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- прилюбитися — див. прилюблятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прилюбитися — ПРИЛЮБИ́ТИСЯ див. прилюбля́тися. Словник української мови у 20 томах
- прилюбитися — ЗАКОХА́ТИСЯ в кого і без додатка (пройнятися почуттям кохання, пристрастю до кого-небудь), УЛЮБИ́ТИСЯ (ВЛЮБИ́ТИСЯ) розм., ЗАЛЮБИ́ТИСЯ розм., ВКЛЕПА́ТИСЯ (УКЛЕПА́ТИСЯ) фам., РОЗКОХА́ТИСЯ заст., ПРИЛЮБИ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
- прилюбитися — ПРИЛЮБИ́ТИСЯ див. прилюбля́тися. Словник української мови в 11 томах