примежувати
Примежовувати, -вую, -єш
сов. в. примежувати, -жую, -єш, гл. Примежевывать, примежевать, прирѣзать (земли). Стор. II. 117.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- примежувати — примежува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- примежувати — див. примежовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- примежувати — ПРИМЕЖУВА́ТИ див. примежо́вувати. Словник української мови у 20 томах
- примежувати — ПРИМЕЖУВА́ТИ див. примежо́вувати. Словник української мови в 11 томах