приместися

Приміта́тися, -та́юся, -єшся

сов. в. приместися, метуся, -те́шся, гл.

1) Быть приметаемымъ, приметеннымъ. Тут приместись би їм хоть сміттячком до брами. К. Дз. 157.

2) Быть наметеннымъ.