примирок
Прими́рок, -рка
м. прими́ря, -р'я, с. Перемиріе, примиреніе. АД. II. 103. Посли пославши, просить примир'я. Єв. Л. XIV. 32. Із бусурменським салтаном примир'є мали. Макс.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- примирок — див. примир. Великий тлумачний словник сучасної мови