примовля

Примо́вля, -ля

с. = примівка. Пиймо горілку, маймо примівку; маймо примовля: дай, Боже, здоровля! Чуб. V. 1100.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примовля — див. приказка Словник синонімів Вусика
  2. примовля — -я, с., діал. Те саме, що примовка. Великий тлумачний словник сучасної мови