примівник

Примівник, -ка

м. Знахарь, лѣчащій заговоромъ. ЕЗ. V. 57.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примівник — див. чародій Словник синонімів Вусика
  2. примівник — -а, ч., етн., зах. Ворожбит, який лікує замовлянням. Великий тлумачний словник сучасної мови