припертися

Припертися, -пруся, -пре́шся

гл. Притащиться. Тебе не кликано, так чого ж приперся? Харьк. г.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припертися — припе́ртися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. припертися — -руся, -решся, док. 1》 Прихилившись до якої-небудь опори, спертися. 2》 фам. Прийти, прибути (несхвально). 3》 Пас. до припирати 1-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. припертися — ПРИПЕ́РТИСЯ, ру́ся, ре́шся, док. 1. Прихилившись до якої-небудь опори, спертися. Припершись до дверей, він стояв і дивився на Терезку, яка з переляку випустила з рук шитво (М. Томчаній). 2. фам. Прийти, прибути (несхвально). Словник української мови у 20 томах
  4. припертися — Прусь, -прешся, док., зниж. Прийти. Згадаєш усе: чого сюди приперся, навіщо все це і якого хріна ти взагалі існуєш (Ю. Андрухович). Дсірця!Валі атсюда! Чьо ти сюда припьорлась?! — загавкала крізь зуби Іринка (Л. Дереш). Словник сучасного українського сленгу
  5. припертися — I. ПРИБУ́ТИ (прийти, приїхати тощо кудись, до когось, з якоїсь нагоди, для виконання чогось і т. ін.), ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідко), ПРИВІ́ЯТИСЯ розм., ПРИМАНДРУВА́ТИ розм., ПРИЧИМЧИКУВА́ТИ розм., ПРИБИ́ТИСЯ розм., ПРИТАСКА́ТИСЯ розм., ПРИЧВАЛА́ТИ фам. Словник синонімів української мови
  6. припертися — ПРИПЕ́РТИСЯ, ру́ся, ре́шся, док. 1. Прихилившись до якої-небудь опори, спертися. Припершись до дверей, він стояв і дивився на Терезку, яка з переляку випустила з рук шитво (Томч., Готель.., 1960, 314). 2. фам. Прийти, прибути (несхвальне). Словник української мови в 11 томах