1. Словник української мови Грінченка

приповзти

Приповза́ти, -за́ю, -єш

сов. в. приповзти, -зу, -зе́ш, гл. Приползать, приползти. Г. Барв. 354.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приповзти — приповзти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приповзти — див. приповзати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приповзти — ПРИПОВЗТИ́ див. приповза́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. приповзти — I. ПРИБУ́ТИ (прийти, приїхати тощо кудись, до когось, з якоїсь нагоди, для виконання чогось і т. ін.), ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідко), ПРИВІ́ЯТИСЯ розм., ПРИМАНДРУВА́ТИ розм., ПРИЧИМЧИКУВА́ТИ розм., ПРИБИ́ТИСЯ розм., ПРИТАСКА́ТИСЯ розм., ПРИЧВАЛА́ТИ фам. Словник синонімів української мови
  5. приповзти — Приповзти́, -повзу́, -повзе́ш; припо́вз, -повзла́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. приповзти — ПРИПОВЗТИ́ див. приповза́ти. Словник української мови в 11 томах