1. Словник української мови Грінченка

припровадити

Припроваджувати, -джую, -єш

сов. в. припровадити, -джу, -диш, гл. Приводить, привести. Узяв її старий жовнір за білую руку, припровадив Каньовському на велику муку. н. п. Живого медведя припровадиш пану. Гн. II. 170.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припровадити — припрова́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. припровадити — див. припроваджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. припровадити — ПРИПРОВА́ДИТИ див. припрова́джувати. Словник української мови у 20 томах
  4. припровадити — ДОВО́ДИТИ до чого (когось до певного стану), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИВО́ДИТИ до чого, у що, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ розм.; ПРИЗВО́ДИТИ, ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ) у що, ВГО́НИТИ (УГО́НИТИ) у що, рідше, ПОВЕРГА́ТИ у що, заст., книжн. (перев. Словник синонімів української мови
  5. припровадити — ПРИПРОВА́ДИТИ див. припрова́джувати. Словник української мови в 11 томах