1. Словник української мови Грінченка

припіл

Припіл, -по́лу

м. Пола, свернутая такъ, чтобы положить въ нее что нибудь. Чуб. У. 752. Тогді козаки шаблями суходіл копали, шапками, приполами персть виймали, Хведора Безрідного ховали. АД. І. 249.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припіл — припі́л іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. припіл — -полу, ч., розм. Те саме, що пола. || перен. Край неба, лісу, поля і т. ін. Принести у приполі — народити дитину без офіційного шлюбу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. припіл — ПРИПІ́Л, по́лу, ч., розм. Те саме, що пола́. Козаки саблями [шаблями] да наділками суходіл копали, Шапками та приполами персть носили, Високу могилу висипали, Славу козацькую учинили (з думи); – Це той проклятий Рябко попорався!... Словник української мови у 20 томах
  4. припіл — принести́ в пелені́ (у припо́лі) кого, несхв. Народити позашлюбну дитину. Багачі своїми поглумками проходу не давали: — Дождалась? Ждала мати червінців таврійських, а дочка натомість байстря в пелені принесла! (О. Гончар); Офіцерик потім кудись завіявся.. Фразеологічний словник української мови
  5. припіл — ПОЛА́ (край кожної з половин одягу, що розгортаються спереду), ПРИПІ́Л, ПРИПОЛА розм., ОМЕ́Т заст., ЗАПО́ЛА діал.; ФА́ЛДА (у чоловічому одязі з розрізом). Заревли мотори. Поли майорової шинелі забилися у цьому вихорові (П. Словник синонімів української мови
  6. припіл — ПРИПІ́Л, по́лу, ч., розм. Те саме, що пола́. Козаки саблями [шаблями] да наділками суходіл копали, Шапками та приполами персть носили, Високу могилу висипали, Славу козацькую учинили (Укр.. думи.., 1955, 29); — Це той проклятий Рябко попорався!... Словник української мови в 11 томах