1. Словник української мови Грінченка

прирубати

Прируба́ти, -ба́ю, -єш

гл.

1) см. прирубувати.

2) = присікати 2. Изъ заговора: Шепчу і виливаю, і присікаю, і прирубаю... Мил. М. 48.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прирубати — прируба́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прирубати — див. прирубувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прирубати — ПРИРУБА́ТИ див. приру́бувати. Словник української мови у 20 томах
  4. прирубати — ПРИРУБА́ТИ див. приру́бувати. Словник української мови в 11 томах