присиляти
Присиля́ти, -ля́ю, -єш
сов. в. приси́лити, -лю, -лиш, гл. Привязывать, привязать. Взяв він Марієньку за білу рученьку, присилив до сосни, до сосни плечима. Гол. І. 163. Я присилив кониченька до дубонька зеленого. Гол. І. 22.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- присиляти — присиля́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- присиляти — -яю, -яєш, недок., присилити, -лю, -лиш, док., перех., діал. Прив'язувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- присиляти — ПРИСИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИСИ́ЛИТИ, лю, лиш, док., що, діал. Прив'язувати. Та як собі нагадаю, що мій любко Василь, То не годна-м присилити коровку до ясел (з народної пісні); Всіх в'язнів присилили Душ по десять до ярма (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- присиляти — ПРИСИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИСИ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех., діал. Прив’язувати. Та як собі нагадаю, що мій любко Василь, То не годна-м присилити коровку до ясел (Коломийки, 1969, 168); Всіх в’язнів присилили Душ по десять до ярма (Фр., XIII, 1954, 372). Словник української мови в 11 томах