1. Словник української мови Грінченка

присипати

Присипати, -па́ю, -єш

сов. в. присипати, -плю, -плеш, гл. Присыпать, присыпать. Хорошенько коровай бгають, сирцем присипають. Мет. 163.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. присипати — приси́пати дієслово доконаного виду присипа́ти 1 дієслово недоконаного виду посипати; спадати на землю присипа́ти 2 дієслово недоконаного виду присипляти Орфографічний словник української мови
  2. присипати — див. присипати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. присипати — ПРИСИПА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПРИСИ́ПАТИ, плю, плеш; мн. приси́плять; док. 1. що. Покривати тонким шаром чого-небудь сипкого; посипати. Збивав я пальці й рани пилом, гарячим пилом присипав (В. Сосюра); // безос. Словник української мови у 20 томах
  4. присипати — посипа́ти (присипа́ти) / поси́пати (приси́пати) го́лову по́пелом, книжн. Вдаватися в тугу, в розпач, втрачати мужність, надію; картати себе, журитися і т. ін. Надягнувши траур і волосяниці, посипа́ли голову попелом бідні батьки і голосно кричали (П. Фразеологічний словник української мови
  5. присипати — ПРИСИПЛЯ́ТИ (ПРИСИПА́ТИ рідше) (викликати сон у когось, примушувати спати когось), УСИПЛЯ́ТИ (ВСИПЛЯ́ТИ) розм.; УКОЛИ́СУВАТИ (ВКОЛИ́СУВАТИ), ПРИКОЛИ́СУВАТИ, ПРИКОЛИХУВАТИ (перев. колишучи). — Док. Словник синонімів української мови
  6. присипати — ПРИСИ́ПАТИ див. присипа́ти¹. ПРИСИПА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПРИСИ́ПАТИ, плю, плеш; мн. приси́плять; док. 1. перех. Покривати тонким шаром чого-небудь сипкого; посипати. Збивав я пальці й рани пилом, гарячим пилом присипав (Сос., Так ніхто.. Словник української мови в 11 томах