1. Словник української мови Грінченка

приснути

Приснути, -ну, -неш

гл.

1) Брызнуть. Повновида, краска з лиця як не присне. Г. Барв. 102. Треба набрати у рот води та й приснути нею проти сонця. Ком. І.

2) Фыркнуть. Захлинувся, чхнув і приснув. Г.-Арт. (О. 1861. III. 106).

3) Прыснуть, вырваться, выскочить, вылетѣть. Як схоче скочить, то аж в землю присідає, та й присне разом відтіля. Греб. 395. Стрепет приснув над кущами. Щог. В. 53. Присне сніг із під копит. Щог. Сл. 7. Приснули на синім морі скалки. Г. Арт. (О. 1861. III. 109). З печі, з горючого дерева, присне вуголь і вискочить аж насеред хати. ЕЗ. V. 191.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приснути — Приснути: — танути [23] Словник з творів Івана Франка
  2. приснути — при́снути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. приснути — див. прискати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приснути — ПРИ́СНУТИ див. при́скати. Словник української мови у 20 томах
  5. приснути — БРИ́ЗКАТИ (розлітатися дрібними часточками, розсипатися бризками, іскрами і т. ін.); ПИ́РСКАТИ, ПО́РСКАТИ, ПРИ́СКАТИ розм., ЧВИ́РКАТИ розм., ЧВІ́РКАТИ рідше (бризкати з силою, під тиском чогось). — Док. Словник синонімів української мови
  6. приснути — При́снути, -ну, -неш, -нуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. приснути — ПРИ́СНУТИ див. при́скати. Словник української мови в 11 томах