присогласити

Присогласи́ти

см. присоглашати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. присогласити — присогласи́ти дієслово доконаного виду арх. Орфографічний словник української мови
  2. присогласити — див. присоглашати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. присогласити — ПРИСОГЛАСИ́ТИ див. присоглаша́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. присогласити — ЗАПРО́ШУВАТИ (просити кого-небудь, пропонувати кому-небудь прибути до когось з певною метою), ПРОСИ́ТИ, КЛИ́КАТИ, ЗАЗИВА́ТИ, ЗАКЛИКА́ТИ, ПРИКЛИКА́ТИ, ЗВА́ТИ розм., ЗАПРО́ХУВАТИ розм., ПРИКЛИ́КУВАТИ діал., ПРИСОГЛАША́ТИ заст., ВІТА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  5. присогласити — ПРИСОГЛАСИ́ТИ див. присоглаша́ти. Словник української мови в 11 томах