1. Словник української мови Грінченка

приспоряти

Приспоря́ти, -ря́ю, -єш

сов. в. приспори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Умножать, умножить. Грин. III. 158. Бог приспоряє і ранньою і пізньою росою. Ном. № 584. Став їм Господь видимо помогати, а й в полі і в домі всю худобу приспоряти. КС. 1884. І. 33.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приспоряти — приспоря́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приспоряти — див. приспорювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приспоряти — ПРИСПОРЯ́ТИ див. приспо́рювати. Словник української мови у 20 томах
  4. приспоряти — ПРИСПОРЯ́ТИ див. приспо́рювати. Словник української мови в 11 томах