1. Словник української мови Грінченка

пристояти

Присто́яти, -того, -їш

гл. Постоять, ожидая. Я пристояв, а він минув мене. Н. Вол. у. Трохи пристояв, поки він вийшов. Харьк. г.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пристояти — присто́яти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пристояти — Пристоя́ти. 1. Належати до чиєїсь компетенції. Проти сего напімненя внесло товариство знов рекурс, що місцевому правительству не пристоїть право давати таким товариствам напімненя (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. пристояти — ПРИСТО́ЯТИ див. присто́ювати. Словник української мови у 20 томах