пристяжання

Пристяжа́ння, -ня

с. Притѣсненіе. Пристяжання — от що не дає глянути людім на світ: драчі та неправди усякі. Лебед. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пристяжання — пристяжа́ння іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пристяжання — ПРИСТЯЖА́ННЯ, я, с., діал. Утиск. Словник української мови у 20 томах