присікти
Присіка́ти, -ка́ю, -єш
сов. в. присікти, -січу, -чеш, гл.
1) Пресѣкать, пресѣчь.
2) — переполох. Симпатически лѣчить иснугъ отсѣченіемъ на порогѣ концевъ волосъ больного и вѣника въ соединеніи съ извѣстными пріемами. Черк. у. Мил. М. 48. Грин. II. 318.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- присікти — присі́кти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- присікти — див. присікати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- присікти — ПРИСІ́КТИ́ див. присіка́ти. Словник української мови у 20 томах
- присікти — ПРИСІ́КТИ́ див. присіка́ти. Словник української мови в 11 томах