присікти

Присіка́ти, -ка́ю, -єш

сов. в. присікти, -січу, -чеш, гл.

1) Пресѣкать, пресѣчь.

2)переполох. Симпатически лѣчить иснугъ отсѣченіемъ на порогѣ концевъ волосъ больного и вѣника въ соединеніи съ извѣстными пріемами. Черк. у. Мил. М. 48. Грин. II. 318.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. присікти — присі́кти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. присікти — див. присікати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. присікти — ПРИСІ́КТИ́ див. присіка́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. присікти — ПРИСІ́КТИ́ див. присіка́ти. Словник української мови в 11 томах