притаманно

Притаманно

нар. Какъ слѣдуетъ, настоящимъ образомъ. Не дала себе притаманно роспитати. Полт. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притаманно — притама́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. притаманно — ПРИТАМА́ННО, присл. Як належить, належним чином. Не дала себе притаманно розпитати (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  3. притаманно — Притама́нно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)