притаїти

Притаїти, -таю́, -їш

гл. Притаить. Нічичирк, і дух притаїв. Ном. № 12942.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притаїти — притаї́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. притаїти — див. притаювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. притаїти — ПРИТАЇ́ТИ див. прита́ювати. Словник української мови у 20 томах
  4. притаїти — затаї́ти (рідше притаї́ти) дух (ди́хання). Принишкнути, завмерти. Христя аж дух затаїла, щоб не пропустити і слова, що про неї будуть казати (Панас Мирний); Теодосій переминався з ноги на ногу, затаїв дихання, тихо ковтав повітря (А. Фразеологічний словник української мови
  5. притаїти — ПРИХО́ВУВАТИ що (не виявляти, не показувати, тримати в таємниці), ХОВА́ТИ, ХОВА́ТИСЯ з чим, ПРИХО́ВУВАТИСЯ з чим, ЗАХО́ВУВАТИ, ТАЇ́ТИ, ТАЇ́ТИСЯ з чим, УТА́ЮВАТИ (ВТА́ЮВАТИ), ПРИТА́ЮВАТИ рідше, УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ), ПРИКРИВА́ТИ, МАСКУВА́ТИ... Словник синонімів української мови
  6. притаїти — ПРИТАЇ́ТИ див. прита́ювати. Словник української мови в 11 томах