1. Словник української мови Грінченка

притихнути

Притиха́ти, -ха́ю, -єш

сов. в. прити́х(ну)ти, -ну, -неш, гл. Притихать, притихнуть, утихать, утихнуть. Маруся притихла і стала б то засипати. Кв.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притихнути — прити́хнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. притихнути — [приетихнутие] -ну, -неиш; мин. -их, -ихла і -нуў, -нула; нак. -ние, -н'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. притихнути — див. притихати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. притихнути — ПРИТИ́ХНУТИ див. притиха́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. притихнути — ЗАМОВКА́ТИ (припиняти розмову, спів і т. ін.; переставати видавати які-небудь звуки), ЗМОВКА́ТИ, УМОВКА́ТИ (ВМОВКА́ТИ), МО́ВКНУТИ, ЗАТИХА́ТИ, УТИХА́ТИ (ВТИХА́ТИ), СТИХА́ТИ, ПРИТИХА́ТИ, ПРИМОВКА́ТИ, СТИ́ШУВАТИСЯ, НИ́ШКНУТИ, НІМІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
  6. притихнути — ПРИТИ́ХНУТИ див. притиха́ти. Словник української мови в 11 томах