притишити

Притиши́ти, -шу́, -ши́ш

гл. Усмирить. Треба притишити себе. Н. Вол. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притишити — прити́шити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. притишити — див. притишувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. притишити — ПРИТИ́ШИТИ див. прити́шувати. Словник української мови у 20 томах
  4. притишити — ЗАГЛУША́ТИ (робити звук нечутним або менш чутним), ЗАГЛУ́ШУВАТИ, ГЛУШИ́ТИ, ПРИГЛУ́ШУВАТИ, ПРИТИ́ШУВАТИ, ПРИТЛУ́МЛЮВАТИ, ПРИТЛУМЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. притишити — ПРИТИ́ШИТИ див. прити́шувати. Словник української мови в 11 томах