1. Словник української мови Грінченка

приторочити

Приторочи́ти, -чу́, -чи́ш

гл. Привязать ремнями (тороками). Приторочити сакви коло сідла. Черк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приторочити — приторочи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приторочити — див. приторочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приторочити — ПРИТОРОЧИ́ТИ див. приторо́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. приторочити — ПРИКРІ́ПЛЮВАТИ (ПРИКРІПЛЯ́ТИ) до чого (міцно, надійно приєднувати що-небудь до чогось), ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ (ЗАКРІПЛЯ́ТИ) на чому, ПРИЛАШТОВУВАТИ, ПРИЛАДНОВУВАТИ (ПРИЛА́ДНУВАТИ), ПРИЛА́ДЖУВАТИ, ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПРИПИНА́ТИ, ПРИПАСО́ВУВАТИ... Словник синонімів української мови
  5. приторочити — ПРИТОРОЧИ́ТИ див. приторо́чувати. Словник української мови в 11 томах