1. Словник української мови Грінченка

притягти

Притяга́ти, -га́ю, -єш

сов. в. притягти, -гну, -неш, гл.

1) Притягивать, притянуть. Земля притягає до себе усе, як магніт. Ком. І. 56.

2) Притаскивать, притащить. І знов собака притяг кістку в хату. Харьк. Я й сама (дров) притягну. Рудч. Ск. II. 51.

3) Притягивать, притянуть, привязывая. Узяв, обмотав його, притяг добре до воза. Рудч. Ск. І. 17.

4) Только сов. в. Прійти, притащиться. Притяг Остап у гайок. Рудч. Ск. І. 63.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притягти — притягти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. притягти — див. притягати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. притягти — ПРИТЯГТИ́ див. притяга́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. притягти — притяга́ти (притя́гувати) / притягти́ (притягну́ти) за воло́сся (за ву́ха) що. Невиправдано, безпідставно виставляти, показувати що-небудь. Фразеологічний словник української мови
  5. притягти — ВА́БИТИ (викликати в когось бажання бути десь, піти, поїхати кудись, робити щось тощо), ПРИВА́БЛЮВАТИ, ЗВА́БЛЮВАТИ, ЗАВА́БЛЮВАТИ рідше, НА́ДИТИ, ПРИНА́ДЖУВАТИ, ЗНА́ДЖУВАТИ, МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, КЛИ́КАТИ... Словник синонімів української мови
  6. притягти — ПРИТЯГТИ́ див. притяга́ти. Словник української мови в 11 томах