причастник

Причастник, -ка

м.

1) Тотъ, кто причащается. Багато причастників сьогодня було. Харьк.

2) Тотъ, кто причащаетъ. Господь зсилає до тебе причастника свого, в котрого запричастишся. Гн. II. 142.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me