причастник
Причастник, -ка
м.
1) Тотъ, кто причащается. Багато причастників сьогодня було. Харьк.
2) Тотъ, кто причащаетъ. Господь зсилає до тебе причастника свого, в котрого запричастишся. Гн. II. 142.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me