1. Словник української мови Грінченка

причутися

Причува́тися, -ва́юся, -єшся

сов. в. причутися, -чуюся, -єшся, гл.

1) Слышаться, послышаться, казаться, что слышитъ. Се вже тобі сліпому так причувається. Драг. 166. Наче тихий гомін росходився в гущині і дзвони причувались. Св. Л. 211.

2) Прислушиваться, прислушаться. Причувається Оксана — усі добре сплять. Кв. Ухо причувалось. Щог. В. 107.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. причутися — причу́тися 1 дієслово доконаного виду ледь почутися причу́тися 2 дієслово доконаного виду прислухатися діал. Орфографічний словник української мови
  2. причутися — див. причуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. причутися — ПРИЧУ́ТИСЯ див. причува́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. причутися — УЯВЛЯ́ТИСЯ (з'являтися в уяві, думках, свідомості), МА́РИТИСЯ, ВЕРЗТИ́СЯ розм., ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, МАЛЮВА́ТИСЯ, ПОСТАВА́ТИ, ВИНИКА́ТИ, ПРИХО́ДИТИ, НАПЛИВА́ТИ, СПЛИВА́ТИ, ЗРИНА́ТИ, УЗДРІВА́ТИСЯ (перев. із сл. в уяві, свідомості, пам'яті і т. ін. Словник синонімів української мови
  5. причутися — ПРИЧУ́ТИСЯ див. причува́тися. Словник української мови в 11 томах